Першими писанками були керамічні та дерев'яні яйця, що їх виготовляли й розмальовували язичники — наші далекі предки. Малюнки здебільшого складалися з прямих та ламаних ліній. Не дивно, що такі писанки не відзначалися різноманітністю.
Писанкарство в Україні було поширене в усіх без винятку регіонах. Кожна майстриня додавала у розпис писанок щось своє. Часто-густо ці малюнки мали зміст утаємничених знаків, що повинні були оберігати людей від небажаних наслідків та впливу природних явищ, стихійного лиха тощо. Вони ставали своєрідними талісманами.
А взагалі, писанки завжди були символом добра і сонця. Ними зустрічали прихід весни, пробудження землі від зимового сну. Розпис писанок не обмежується лише орнаментами та візерунками, — поступово він усе більше наповнюється предметним змістом. На писанках з'являються малюнки квітів, листя, дерев, птиць, звірів, що символізують природу, довкілля. Так, півень на писанці відвертав блискавку й грім, а олень — мав забезпечувати добробут господаря, його довголіття.
Збереглася одна язичеська писанка, присвячена слов'янській богині життя та родючості — Берегині. Жіноча постать зі зведеними догори руками означала найбільшу силу всього живого на землі. З прийняттям на Русі християнства писанки стали символом Великодня — свята воскресіння Ісуса Христа.
Отож писанка — не просто розмальоване великоднє яйце, а справжній витвір народного мистецтва. Щоб оволодіти ним, потрібні неабиякі хист та уміння.
Писанкарство в Україні було поширене в усіх без винятку регіонах. Кожна майстриня додавала у розпис писанок щось своє. Часто-густо ці малюнки мали зміст утаємничених знаків, що повинні були оберігати людей від небажаних наслідків та впливу природних явищ, стихійного лиха тощо. Вони ставали своєрідними талісманами.
А взагалі, писанки завжди були символом добра і сонця. Ними зустрічали прихід весни, пробудження землі від зимового сну. Розпис писанок не обмежується лише орнаментами та візерунками, — поступово він усе більше наповнюється предметним змістом. На писанках з'являються малюнки квітів, листя, дерев, птиць, звірів, що символізують природу, довкілля. Так, півень на писанці відвертав блискавку й грім, а олень — мав забезпечувати добробут господаря, його довголіття.
Збереглася одна язичеська писанка, присвячена слов'янській богині життя та родючості — Берегині. Жіноча постать зі зведеними догори руками означала найбільшу силу всього живого на землі. З прийняттям на Русі християнства писанки стали символом Великодня — свята воскресіння Ісуса Христа.
Отож писанка — не просто розмальоване великоднє яйце, а справжній витвір народного мистецтва. Щоб оволодіти ним, потрібні неабиякі хист та уміння.
Немає коментарів:
Дописати коментар